Нажаль, інтер’єри та експозиції цього музею є недоступними для користувачів крісла колісного.
Для осіб в кріслах колісних потрапити в будівлю можливо лише із застосуванням переносного пандуса. При цьому лише до рівня 1-го поверху і внутрішнього подвір’я. Верхні поверхи для осіб в кріслах колісних є зовсім недоступними.
Для осіб з порушеннями зору цікаво буде відчути атмосферу середньовіччя в Італійському подвір’ї, яке є невід’ємною частиною королівського палацу. Тут є скульптури, що відображають епоху Ренесансу, а також затишне кафе, де можна почастуватись філіжанкою ароматної кави з тістечками.
Без доступного для МГН туалету.
Опис
У ті часи кам’яниці не мали нумерації, їх називали за іменем власника або за якимось характерними рисами. Ділянка під забудову (парцеля) була продовгуватою, на фасаді будинку, який зводився, могло поміститися лише три вікна. Можна собі уявити маєтність людини, який міг дозволити собі викупити дві парцелі і збудувати палац на 6 вікон. Називався власник Костянтином Корняктом, греком, був родом з Кріту. Почав з торгівлі вином, а потім займався майже усім – килимами, нерухомістю, митницею, володів величезними грунтами за містом. Корнякт немало зробив і для міста. На його кошти у Львові збудована одна з найгарніших ренесансних дзвіниць Європи та каплиця, які входять в ансамбль Успенської церкви.
Від прізвища власника кам’яницю називають палацом Корнякта. На той час це була одна з найбільш імпозантних будівель у місті. Рік будови палацу – 1580, будували його італійські архітектори – Петро Барбона та Павло Римлянин. Італійці залишили нам чудовий присмак ренесансної архітектури того часу - у внутрішньому дворику кам'яниці є так зване "італійське" або "венеційське" подвір'я, у якому розташована триярусна ренесансна аркадна лоджія.
Після смерті Корнякта його потомки збанкрутували та продали кам’яницю кармелітам, а ті вже родині Собєських, вихідцем з якої став польський король Ян ІІІ Собєський. Відтоді палац почали називати Королівською кам’яницею.
З палацом Корнякта пов’язані деякі історичні події. Так, наприклад, у 1686 р. в тронному залі Королівської кам’яниці було ратифіковано так званий “Вічний мир” між Московією та Річчю Посполитою. Згідно цієї угоди Польща відмовилася від Лівобережної України, Києва, Чернігова та Смоленська, а взамін отримала військову допомогу у боротьбі з Туреччиною.
У 1908 році будівлю викупило місто, і тут вже більше ніж 110 років працює Львівський історичний музей. Окрасою експозиції палацу Корнякта є так звані «королівські зали», мебльовані в стилі львівських палаців 18-19 століть.
Палац Корнякта у Львові – один з найкращих прикладів житлової ренесансної архітектури.
Адреса, контакти
пл. Ринок 6, м. Львів
https://goo.gl/maps/Uy2WdZPubLgvwaa2A
