Золочівський замок

Державний об’єкт історико-культурної національної спадщини недоступний для МГН.

Потрапити до об’єкту без сторонньої допомоги особам в кріслі колісному, а також незрячим особам є неможливо. Інформації про об’єкт, зокрема і випуклим шрифтом та/або Брайлем із макетом об’єкту немає.

Біля крамниці «Вернісаж» є паркінг із стоянкою приватних автомобілів та туристичних автобусів. Звідси догори починається дорога до замку. В’їхати до замку грунтовою дорогою на кріслі колісному – дуже складне випробування і абсолютно не можливе для самостійного подолання! Дорога стрімка і кам’яниста будьте максимально обережні. Місцями для подолання перешкод потрібно скористатися допомогою супроводжуючого

Опис

Золочівський замок є унікальною пам'яткою оборонної та палацової архітектури пізньоренесансного характеру. Разом з Олеським замком і Підгорецьким замком входить до туристичного маршруту «Золота підкова України».

Золочівський замок є тою пам’яткою архітектури національного значення та історії задля котрої до міста приїздять тисячі туристів.

Впродовж століть життя тут вирувало завдяки та навколо цього місця. Золочівський замок є цінним об’єктом для краєзнавчого туризму. Перший замок було збудовано за часів магнатів Сенінських. Він вважався форпостом на шляху татарів та турків до Львова. Замок був оточений водою річок Золочівка та Млинівка, а зі сходу – Бенівськими болотами.

Коли Золочів перейшов до Якуба Собеського, батька короля, він добре розумів, що старий замок застарів у всіх відношеннях. Саме за наказом Якуба Собеського у 1634-36 рр. відбулося будівництво нового замку, який зберігся до наших днів. Замок належав до бастіонного типу. На той час це була дуже модернова система фортифікацій, яка сформувалася у 16 ст.і стала логічним результатом розвитку важкої артилерії. Найкраще ця система була розвинута в Італії та Нідерландах, а проекти таких замків робили такі видатні художники як Мікеланджело та Дюрер. Одним з найкращих зразків фортеці із застосуванням бастіонів і є Золочівський замок.

Зовнішні стіни є порівняно невисокі, земляні вали укріплені камінням, стіни заглиблені у рови, на чотирьох кутах – невеликі вежички – кавалєри. Слабим місцем таких замків була в’їздна брама, яка повинна була мати додаткове укріплення – равелін, що приймав перші удари противника. Між равеліном та брамою є міст з підйомном механізмом. Під мостом - таємний хід для вилазок. Коли під стінами замку стояв ворог, а брама була закрита частиною мосту, єдиний спосіб, як можна було вийти із замку і зробити розвідку, був цей вихід на рівні рову. На жаль, равелін золочівського замку був повністю знищений у 18 ст., а той, що ми бачимо зараз, є відбудовою 2007 р.

Над равеліном міститься оглядова площадка, а всередині – ресторан, крамнички та туалети – котрі не доступні для осіб з інвалідністю (користувачів крісла колісного) та МГН.

На мурах замку у 17 ст. стояло 64 гармати; бастіони, які виходили поза стіни виключали наявність «мертвих» зон, все добре прострілювалося, і ворог не міг непомітно підійти до мурів.

Адреса, контакти
вул. Тернопільська, Золочів

https://goo.gl/maps/yVNWdBodmuXdRFPC6