Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Бароковий костел Успіння Пресвятої Богородиці

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії

Об’єкт історико-культурної спадщини недоступний для МГН.

Людям з порушеннями зору в інтер’єрі церкви можливо провести описову екскурсію, тактильних експонатів немає. Для осіб з порушенням слуху можливе проведення екскурсії із супроводом жестовою мовою. Для людей, які пересуваються в кріслі колісному костел недоступний. Доступного туалету для МГН поблизу немає. Виділених і позначених відповідно до ДБН і ПДР місць для паркування а/т осіб з інвалідністю немає.

Опис

Заміри для можливостей встановлення пандусу входом в костел

Бароковий костел Успіння Пресвятої Богородиці є пам’яткою архітектури національного значення і справжньою окрасою Золочева. Живий звук органа в місті теж можна почути лише тут.

Син короля Яна ІІІ, дідич Золочева Якуб Людвік Собеський виступив фундатором будівництва нового костелу та монастиря. Спорудження нового храму розпочалося у 1731 році і фактично тривало аж до 1763-го.

Королевич Якуб Собеський запросив до Золочева монаший орден отців піярів, які відкрили у місті колегію для навчання хлопчиків. Три маєтки королевича платили податки цій колегії – 400 злотих на рік, що було дуже великими коштами. У 1782 році у піярській колегії навчалося понад 500 учнів, викладали високосвічені професори.

У 1785 р. Орден піярів було скасовано, колегію закрито, а костел став парафіальним. Цікаво, що храм ніколи не було закрито за радянської влади, завдяки зусиллям багаторічного пароха, таємного і єдиного у Радянському союзі католицького єпископа Яна Цєнського, людини- легенди, яку любили та поважали миряни. До речі, єпископ Ян Цєнський був внуком графа Володимира Дідушицького, видатного львівського музейника, мецената та філантропа.

Бароковий храм збудовано з цегли і каменю. Фасад храму увінчаний лише однією вежою з годинником з лівого боку (мало бути дві). Позаду та зліва костелу знаходяться інші монастирські споруди: келії монахів, трапезна, бібліотека і т.д.

Інтер’єр костелу – це результат перебудови храму після жахливої пожежі 1903 р. Вівтарі, казальниця, проспект органу, лави, сповідальниці та інші елементи походять з першої половини 19 ст., а ілюзіоністичні розписи головної нави – 1935 р. У головному вівтарі – фігура св.Казимира з гербом Речі Посполитої на щиті. Збереглося декілька старих образів, а також портрет короля Яна ІІІ Собеського. За нашого часу в храмі відкрито пам’ятну таблицю єпископу Яну Цєнському.

Адреса, контакти
вул. Г. Сковороди, 2, Золочів

https://goo.gl/maps/eVB8P2jMtxrWpkSM9

Інші схожі об́́ʼєкти