Об’єкт історико-культурної спадщини недоступний для МГН.
Людям з порушеннями зору в інтер’єрі церкви можливо провести описову екскурсію, тактильних експонатів немає. Для осіб з порушенням слуху можливе проведення екскурсії із супроводом жестовою мовою. Для людей, які пересуваються в кріслі колісному церква недоступна.
Опис
На колишніх валах, які оточували місто збереглася найстаріша церква Золочева – Св.Миколая, пам’ятка 16-18 cт. Оборонні риси церкви святого Миколая можна побачити і донині: товсті стіни, малі віконні отвори, колись її так і називали – церква на валах. Ймовірно, ни нішня церква була збудована на місці старої, свідчить старовинний хрест коло церкви. Такі хрести залишалися на місці, де був престол попередньої церкви - знищеної під час нападів татарських орд, або розібраної для побудови нової.
Вона служила не тільки для відправлення релігійних обрядів, а й для захисту жителів. Церква-фортеця була частиною оборонних споруд міста. Після реставрації вона набула рис бароко. Але потужні стіни храму, віконні прорізи-бійниці і зараз нагадують про роль, яку він колись виконував. Вулиця, де стоїть церква, називається Валова.
Ми під’їзджаємо до церкви, група виходить з автобуса біля церкви, а автобус від’їжджає на паркінг до Золочівського замку (вул. Тернопільська, Золочів). Група буде перебувати в місті декілька годин, тож треба попередити учасників взяти з автобуса усі необхідні речі – парасолі, воду і т.п.
Миколаївська церква часто у будні буває закрита, відкривають її перед богослуженнями та у неділю. Рекомендуємо заздалегідь домовитися про приїзд. Церквою опікуються оо.василіани. Контактний телефон на момент написання – (03265) 43483, (03265)42157.
Історична довідка: ймовірно, нинішня церква була збудована на місці старої. Про це свідчить старовинний хрест коло церкви. Такі хрести залишалися на місці, де був престол попередньої церкви – знищеної під час нападів татарських орд, або просто розібраної, щоб побудувати нову.
Від часів заснування будівля церкви зазнавала змін. Сучасного вигляду церква набула вже після перебудови 1765 року. Кошти на цю перебудову виділив канівський староста Микола Потоцький, великий меценат і будівничий Успенського собору Почаївської Лаври, яка тоді належала оо.Василіянам.
Коли ми опиняємося всередині церкви, одразу звертаємо увагу на чудово різблений іконостас-вівтар. Виготовлений він у майстерні Почаївського монастиря. Найвірогідніше, декоративна різьба належала авторству Антона Штиля, а скульптура – розп’яття з прикутими до земної кулі Адамом і Євою, пророки Іван і Мойсей, а також путті – Франциска Оленського. І А.Штиль і Ф.Оленський – учні і послідовники майстра Пінзеля. Іоанн Георгій Пінзель – всесвітньо відомий скульптор др. пол. 18 ст., родоначальник львівської барокової школи. Очевидно, граф Микола Потоцький фінансував і цей прекрасний іконостас.
На початку 20 ст. у церкві святого Миколая проведено реставраційні роботи. До реставрації був залучений Модест Сосенко, художник-монументаліст, у сакральному живопису орієнтувався на візантійські зразки і українську традицію. Церкву було розписано у його характерній манері. Модест Сосенко виконав і деякі ікони для іконостасу, зокрема святий Йосафат, святий Андрій, писаний з Митрополита Андрея Шептицького, св. Володимир і Ольга, св. Константин і Олена, св. Антоній і Феодосій Печерські,св.Кирило і Мефодій, ікони Різдва Христового і Благовіщення.
У радянський час у церкві св. Миколая розмістили атеїстичний музей. Іконостас було демонтовано і викинуто. Рештки врятували музейники. Фрагменти іконостасу зберігалися у фондосховищах Львівської галереї мистецтв, Національного музею у Львові, музею історії релігій. З 1990 року, від моменту легалізації Української греко-католицької церкви, церква святого Миколая у Золочеві під опікою оо. Василіян.
Адреса, контакти
вул. Валова, 2, Золочів
https://goo.gl/maps/JgwcLgQrz2o1LHCJ7
